Дальнее закарпатское село. Далеко от главной областной дороги и рядом с сельской центральной. Церковное подворье.
— Перебачте, можу зазвідатися, хто Ви Є… Може туй і знімати не мож…
— Та не вже… Такой не мож…
— Просто хотів зазвідатися… Для чого то Вам…
— Я краєзнавством займаюся!
— Музеї Вас інтересувуть?!…
— Ні, все що стосується Закарпаття…
(через 20 минут, после того как я обошел с фотоаппаратом всю церковную территорию)
— Ну, як Вам наша церква?!…
— Супер!
— Вибачте, не ображайтеся, шо я до Вас звернувся…
(смотрю на крест, греко-католический)
— Я не помиляюся, це Мілaн Шaшик у Вас Газда…
— Так-так… (восхищенно)
— Він мені Aрхієрeйcку Грaмoту видав в січні 2011 року…
(без запинки и промедления)
— Ідімо, я вам нашу дуже цінну річ покажу, картину… роспису Й. Бокшая…
— Добре, пішли…
Ходил и снимал в алтарной зоне древнего храма, где ходить никому, кроме священников, не положено. Ну вот, на лицо первое «злоупотребление» наградой.
Порадовался. 🙂 Интересная история. И «злоупотребление» во благо. Прощается и отпускается грех тебе, брат мой. 🙂
2fatangel: Спасибо, Отче! Второй день не сплю…