Вчера, подвозя старую сельскую бабушку в церковь, попутно общаясь с ней о достопримечательностях ее села, услышал потрясающий монолог. История ее села в нескольких предложениях.
Но, тать, були совхози — порядок був і всім добре було. Потім вчинили колхози — стало важче. Потім із колхозів зробили «колективні товариства» — все розікрали. Потім з колективних товариств зробили фермерське господарство і голова розікрав всьо шо залишилося. Тепер — нич не є. Уся молодь в міста втікла, одні ми, пензіяшки, залишилися…
Замечательная хронология. Замечательное слово «пензіяшки» (пенсионерки).